ВОЇНИ-АФГАНЦІ
Петренко Петро Петрович (народився 2 липня 1968 року – загинув 16 травня 1988 року). Рядовий автомобільного батальйону.
У лютому 1987 року відряджений в Афганістан.
Здійснив 52 бойових рейси в складі ротної колони з перевезення матеріальних засобів армійським частинам. З них 17 разів наражався на інтенсивний обстріл банд військової опозиції. 16 травня 1988 року колона зазнала інтенсивного обстрілу реактивними снарядами. В результаті розриву радіокерованого фугасу машина, якою керував П.Петренко, вийшла з ладу, а водій загинув на місці. Похований в смт Ставище Київської області.
Указом Президії Верховної ради СРСР за мужність і відвагу при виконанні інтернаціонального обов’язку в республіці Афганістан Петренка Петра Петровича було нагороджено орденом Червоної Зірки (посмертно).
Федоренко Віталій Григорович (народився 10 червня 1967 року – загинув 7 серпня 1986 року). Рядовий, водій.
У лютому 1986 року відряджений в Афганістан.
Під час бойових дій при обстрілі колони загорівся його автомобіль. В.Федоренко безстрашно кинувся гасити полум’я, але був убитий кулеметною чергою. Похований в с.Гейсиха Ставищенського району Київської області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР за мужність, стійкість і відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Жук Віктор Якович (народився 7 листопада 1939 року – загинув 13 лютого 1980 року). Підполковник, зам начальника штабу військової частини прикордонних військ.
У грудні 1979 року відряджений в Афганістан. Брав участь в 4 бойових операціях. 13 грудня 1980 в бою вміло керував діями підлеглих, проявивши особисту хоробрість і стійкість. В ході бою загинув. Похований в смт Ставище Київської області.
Указом Президії Верховної Ради СРСР за мужність і військову доблесть нагороджений орденим Червоного Прапора (посмертно).
Денисовець Сергій Іванович народився 21 лютого 1968 року в м. Рівне в сім’ї службовців. Дитячі і шкільні роки проходили в м. Вуктиль Комі РСР, де працювали його батьки.
У 1985 році закінчив місцеву школу та поступив до Ленінградського профучилища по спеціальності оператор програмного управління і одночасно вступив на вечірнє відділення Ленінградського політехнічного інституту.
Вкінці 1985 року був призваний в ряди Радянської армії. З 17 квітня 1986 року проходив службу в числі обмеженого контингенту радянських військ у Афганістані.
Як воїн десантник брав участь в бойових операціях. 31 липня 1986 року при виконанні одного з бойових завдань був смертельно поранений.
Похоронений в селищі Ставище – на батьківщині рідних – матері Валентини Іванівни і Івана Дмитровича Денисовця.
