Ставищенська селищна територіальна громада
Білоцерківський район, Київська область

ГЕРОЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939-1945 РОКІВ

Дата: 11.03.2021 07:18
Кількість переглядів: 13170

Фото без опису

 

Фото без опису

Джунківська (Маркова) Галина Іванівна (народилась 6 жовтня 1922 року в с.Юрківка Ставищенського району Київської області - померла 12 вересня 1985 року, похована на Кунцевському кладовищі м.Москва, Росія). Учасник Великої Вітчизняної війни, штурман ескадрильї 125 гвардійського бомбардувального авіаційного полку 4 гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 1 гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 3 повітряної армії 1 Прибалтійського фронту, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з січня 1943 року. На посаді штурмана ланки і ескадрильї боролась в складі Донського, Північно-Кавказького, Західного, 3 Білоруського, 1 Прибалтійського фронтів. Два рази горіла, була контужена, поверталась в стрій. До грудня 1944 року старший лейтенант Галина Джунківська зробила 62 бойових вильоти, в 5 повітряних боях в складі групи збила 2 літака ворога. Після війни служила на Далекому Сході. Працювала заступником шурмана частини. З 1949 року майор Г.Джунківська - в запасі. 

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджена орденом Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медаллю "Золота зірка" (№8912), медалями.

 

Фото без описуГолембівський Григорій Семенович (народився в с.Янишівка (Іванівка) Ставищенського району 29 квітня 1924 року).

Навчався в місцевій школі. В роки Великої Вітчизняної війни воював з фашистами у складі партизанського загону ім.Чкалова, а потім - у складі 78-го стрілецького полку. В 1947 році вступив до Боярського сільськогосподарського технікуму. в 26 років був обраний головою колгоспу ім.Калініна в Тетіївському районі. За роки його керівництва господарство стало передовим, було учасником ВДНГ у Москві. В 1987 році Григорій Семенович вийшов на заслужений відпочинок. Помер у 1990 році.

За вискоі досягнення в ставленні і розвитку сільськогосподарського виробництва удостоєний Золотої Зірки Героя Соціалістичної праці, нагороджений Орденами Леніна, Знак Пошани, Жовтневої Революції, Слави, медаллю "За відвагу" та багатьма іншими нагородами. 

 

Фото без опису Завгородній Василь Никифорович(народився 30.11.1911 р. в Донецькій області - помер 31.08.1961 р. с.Розкішна Ставищенський район Київська область). Командир мінометного взводу 185-го гвардійского стрілецького полку (60-я гвардійска стрілецька дивізія, 12 армія, 3-й Українский фронт).

Під час форсування Дніпра та захвату плацдарму на острові Хортиця в районі м.Запорожжя 25-26.10.1943 р. вогнем мінометів знищив близько роти солдат і офіцерів ворога. Чотири рази вів своїх бійців в атаку і в рукопашній сутичці особисто знищив 12 солдат ворога. При відступі з острова врятував командира роти. 19.03.1944 р. присвоено звання Героя Радянського Союзу.  Жив і працював в с.Розкішна Ставищенського району.  Нагороджений орденами Леніна та Червоної Зірки, а також медалями. Похований на кладовищі в с.Розкішна.

 

Фото без описуПаланський Олександр Степанович (28 вересня 1919 року в селищі Ставище Київської області - 8 березня 1945 року в Східній Померанії, похований на центральній площі м.Старград-Щецинськи Польща). Лейтенант, Герой Радянського Союзу.

У складі 95-ї танкової бригади, потім 90-го окремого мотоциклетного батальйону і 108-ї танкової бригади 9-го танкового корпусу пройшов з боями Білорусію і Польщу, брав участь в боях на Віслі і Одері. 8 березня 1945 року в боях у Східній Померанії лейтенант О.С.Паланський був важко поранений і в той же день від отриманих поранень помер в 200 медико-санітарному батальйоні. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і в бою за плацдарм, лейтенанту Олександру Степановичу Паланському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

 

Фото без описуФесенко Олексій Гордійович (народився 25 березня 1922 року в селі Торчиця Ставищенського району Київської області - помер 18 листопада 1953 року, похований на сільському кладовищі с.Торчиця). Учасник Великої Вітчизняної війни, рядовий, сапер 249 саперного батальйону 134-ї стрілецької дивізії 1 Українського та 1 Білоруського фронтів. Герой Радянського Союзу.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з січня 1944 року. Брав участь у звільненні правобережної України, Польщі. Після закінчення Великої Вітчизняної війни О.Г.Фесенко був звільнений із Армії, повернувся в рідне село.

За мужність і відвагу, проявлені при форсуванні річок Вісла, Піліца, Варта з висадкою десантів для захоплення плацдармів і забезпечення їх утримання Указом Президії Верховної Ради УРСР від 24 березня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота зірка" (№5578). Нагороджений також орденом Слави ІІІ ступеня, медалями.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь