Ставищенська селищна територіальна громада
Білоцерківський район, Київська область

Тисячний Олександр Васильович

Дата: 31.03.2021 10:06
Кількість переглядів: 1047


Фото без описуТисячний Олександр Васильович народився 27 серпня 1941 року в селі Розкішна Ставищенського району. Дитинство пройшло серед черемхових крутосхилів, у левадах, де мрійливі тумани сповивали вербові кущі. Тут в ранні шкільні роки народилися й перші віршовані рядки.

 З того часу Олександр Васильович не розлучається з олівцем і папером, куди б не йшов чи їхав, бо, як каже сам «…поезія піднімала мене вгору, дарувала надію і насолоду».

Після закінчення десятирічки в 1958 році працював у м. Теміртау на будівництві Казахстанської магнітки, на будовах Кривого Рогу. У 1967 році вступив на філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту, де здобув фах вчителя російської мови та літератури.

Пише вірші, поеми. У його віршах – і далека історія Київської Русі, і біль за сучасну Україну, надії і розчарування, радість і біда, віра в добро і несприйняття підлості, жорстокості.

Перша книга «Я запалю вечірню зорю» вийшла у 1996 році, друга -

«Дзвони життя» - у 2004 році.

***

Між людьми поета вибирала Муза

І неждано вибрала мене

Та й вручила кобзу сонячну на лузі

І перо вручила чарівне.

"Грай про те в дорозі, що хвилює завше,

Прислухайсь до серця: серце - той суддя,

Що не любить кривди, що не терпить фальші

І над все цінує дар святий - життя.

Не забудь про совість, придивляйсь до неї,

Ні за які гроші в скруту не продай,

Бо вона для тебе, як земля Антею,

Як для птаха небо, як для трав вода.

А якщо про них ти будь-коли забудеш, -

Пісня пересохне, ніби джерело,

Що його згубили нерозумні люди,

І воно ніколи більш не ожило.

І перо погасне, плакать не примусить,

Щирістю не вразить, сміхом не сипне..."

Між людьми поета вибирала Муза

І неждано - вибрала мене.

***

І знов весна, і синь в криницях,

І гул в натруджених руках...

Ще зовсім юно пахне глиця,

Ще завірюха вранці сниться

І юність мила і гірка.

Ще не в тумані стежка в'ється.

Вже висота. Ще не сніги.

Ще від краси німіє серце.

Хай час швидкий біжить і б'ється

І миє тихо береги.

Та все ж весна. Уже черемха

Готує ноти солов'ям,

Хоч морозець ще зранку верхи

Проскаче по траві зашерхлій -

Іскристо золотом сія.

Ще дуже стримано в подвір'ях

Поважні гуси гелготять,

Ще, мов коти, всі ранки сірі,

Та вже ожив крилатий вирій -

Як згадка, котиться назад.

І знов теплішає надія,

І щемом груди огорта.

Ще жити хочеться і мріять,

Ще ниву хочеться засіять,

Нехай видзвонюють жита.

***

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь