Ставищенська селищна територіальна громада
Білоцерківський район, Київська область

Іванчук Тетяна Костянтинівна

Дата: 09.04.2021 08:43
Кількість переглядів: 824

Фото без описуІванчук Тетяна Костянтинівна народилася 22 вересня 1961 року в селі Красилівка Ставищенського району Київської області. Навчалася в  Київському технікумі легкої промисловості. 

Писати поетеса почала в ранній юності. Письменницьку діяльність поновила  після тридцятирічної перерви  в 2009 році.

 В 2012 році вийшла друком перша книга поезій «Роса ріки». В травні 2015  року вийшла друга книга поезій « Там, де небо землю обняло». В листопаді 2018 року  надрукована книга віршів для дітей «Кольорові віршенята». 

Жодна з професій Тетяни Іванчук ніяк не пов’язана з літературою та мовою. Працювала на  різних роботах. Зараз не працює, доглядає онуків, пише і співає їм колискові.

Тетяна Костянтинівна володар гран-прі  літературно-мистецького фестивалю «Поетична  зима-2011 р.,» в м. Біла Церква,   дипломант   II Міжнародного проект-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»- 2016 р., володар  звання «Майстер прози»   фестивалю «Просто  на Покрову»- 2017 року, лауреат премії  «Радосинь» НСПУ- 2018 р. У  2018 нагодоржена орденом ВГО «Країна» «За розбудову України».  У 2019 - дипломант І літературно - мистецького фестивалю імені Всеволода Нестайка, 2019 - дипломант Фестивалю-конкурсу поезії та авторської пісні імені Віктора Ізотова.  2020 року Тетяні Іванчук вручили пам'ятну медаль 3 ступеня " За меценатство" МДФ " Українська хата" , також цього року - Гранд-прі Київського четвертого міжнародного конкурсу-фестивалю " Причал на Поштовій"

Співавтор антологій  « Материнська молитва. Українки – героям Майдану»-2014 р.,, «Помежи словом  і століттям»- 2016р., « Радосині -25»-2017 р., «Тарас Шевченко  крокує дорогами доби»-2017 р. Автор кількох  десятків рецензій  та пісень, друкувалася  в журналах «Дніпро», « Дивослово»   та багатьох періодичних виданнях.

Член  Всеукраїнської творчої спілки  «Літературний форум».

***

Заспіваю - і заплачу,
І зрадію, й засміюсь.
Так печаль свою  неначе
Виллю рідному комусь.
Ніби радість довгождану
Поміж друзів розділю,
З дна криничного дістану
Воду - й душу закроплю.
Розів’юся сизим хмелем,
Злину чайкою в зірки,
Де під небом пісня стелить
Вишивані рушники.
І допоки пісня лине
І в полон серця бере,
Не загине Україна!
Україна  не помре!

***

Пахне  в хаті маленьким дитям.
Пахне так, наче пахне Богом.
Аж всміхається над порогом
Сонце – вічне тепло життя.

І дитятко всміхнеться теж
В той куток, де нема нікого,
Чи до янголів, чи до Бога,
Так, що щастю  немає меж!

***


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь