A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ставищенська селищна територіальна громада
Білоцерківський район, Київська область

Іванчук Тетяна Костянтинівна

Дата: 09.04.2021 08:43
Кількість переглядів: 29

Іванчук Тетяна Костянтинівна народилася 22 вересня 1961 року в селі Красилівка Ставищенського району Київської області. Навчалася в  Київському технікумі легкої промисловості. 

Писати поетеса почала в ранній юності. Письменницьку діяльність поновила  після тридцятирічної перерви  в 2009 році.

 В 2012 році вийшла друком перша книга поезій «Роса ріки». В травні 2015  року вийшла друга книга поезій « Там, де небо землю обняло». В листопаді 2018 року  надрукована книга віршів для дітей «Кольорові віршенята». 

Жодна з професій Тетяни Іванчук ніяк не пов’язана з літературою та мовою. Працювала на  різних роботах. Зараз не працює, доглядає онуків, пише і співає їм колискові.

Тетяна Костянтинівна володар гран-прі  літературно-мистецького фестивалю «Поетична  зима-2011 р.,» в м. Біла Церква,   дипломант   II Міжнародного проект-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»- 2016 р., володар  звання «Майстер прози»   фестивалю «Просто  на Покрову»- 2017 року, лауреат премії  «Радосинь» НСПУ- 2018 р. У  2018 нагодоржена орденом ВГО «Країна» «За розбудову України».  У 2019 - дипломант І літературно - мистецького фестивалю імені Всеволода Нестайка, 2019 - дипломант Фестивалю-конкурсу поезії та авторської пісні імені Віктора Ізотова.  2020 року Тетяні Іванчук вручили пам'ятну медаль 3 ступеня " За меценатство" МДФ " Українська хата" , також цього року - Гранд-прі Київського четвертого міжнародного конкурсу-фестивалю " Причал на Поштовій"

Співавтор антологій  « Материнська молитва. Українки – героям Майдану»-2014 р.,, «Помежи словом  і століттям»- 2016р., « Радосині -25»-2017 р., «Тарас Шевченко  крокує дорогами доби»-2017 р. Автор кількох  десятків рецензій  та пісень, друкувалася  в журналах «Дніпро», « Дивослово»   та багатьох періодичних виданнях.

Член  Всеукраїнської творчої спілки  «Літературний форум».

***

Заспіваю - і заплачу,
І зрадію, й засміюсь.
Так печаль свою  неначе
Виллю рідному комусь.
Ніби радість довгождану
Поміж друзів розділю,
З дна криничного дістану
Воду - й душу закроплю.
Розів’юся сизим хмелем,
Злину чайкою в зірки,
Де під небом пісня стелить
Вишивані рушники.
І допоки пісня лине
І в полон серця бере,
Не загине Україна!
Україна  не помре!

***

Пахне  в хаті маленьким дитям.
Пахне так, наче пахне Богом.
Аж всміхається над порогом
Сонце – вічне тепло життя.

І дитятко всміхнеться теж
В той куток, де нема нікого,
Чи до янголів, чи до Бога,
Так, що щастю  немає меж!

***


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь