Ставищенська селищна територіальна громада
Білоцерківський район, Київська область

ЩО РОБИТИ У РАЗІ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

Дата: 03.07.2023 09:21
Кількість переглядів: 259

Фото без опису

Хто і за якими критеріями визначає факт аварії, її рівень (масштаб), необхідність евакуації і для яких населених пунктів?


Головуючим державним органом, який визначає факт аварії, її рівень (масштаб), а також питання необхідності евакуації для населених пунктів, є Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Відповідно до законодавства, основними завданнями Державної комісії є:

- функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту;
- навчанням населення діям у надзвичайній ситуації;
- визначенням меж зони надзвичайної ситуації;
- організацією та здійсненням заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;
- організацією та здійсненням у разі потреби заходів з евакуації;
- організацією і здійсненням радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;
- здійсненням безперервного контролю за розвитком надзвичайної ситуації та обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;
- інформуванням органів управління цивільного захисту та населення про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються;

Хто і як організовує евакуацію і на яких законодавчих засадах?

Процедура евакуації, включно із евакуацією у разі радіаційної та ядерної небезпеки, регулюється Порядком проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій. Згідно даного документа, організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання (а також Раду міністрів Автономної Республіки Крим).

Рішення про проведення евакуації приймають на:

- державному рівні — Кабінет Міністрів України;
- регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;
- місцевому рівні — районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
- рівні конкретного суб’єкта господарювання — його керівник;
- у разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав їх евакуація проводиться за рішенням МЗС.

Рішення про проведення евакуації населення із зони радіоактивного забруднення приймається місцевими держадміністраціями (а також Радою міністрів Автономної Республіки Крим) на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень в їх роботі та розрахунок прогнозованого дозового навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності — керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання (а також Раді міністрів Автономної Республіки Крим) утворюються органи з евакуації. До органів з евакуації належать комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.

Які засоби персонального захисту потрібно використовувати у разі радіаційної аварії?

Перелік засобів персонального захисту наведено у Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю. Згідно даного документа, до засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать:

- засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин (протигази);
- одяг спеціальний захисний;
- засоби індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин;
- респіратори;
- прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю;
- джерела живлення і засоби індикації для перелічених приладів;
- ватно-марлеві пов’язки.

Коли та як приймати / не приймати йод?

Перш за все, необхідно розуміти, що препарати йоду не є універсальним захистом від радіації. У випадку радіаційних аварій на працюючих АЕС йодні препарати приймають не «від радіації» — адже вони не мають впливу на цезій, стронцій чи інші небезпечні радіоактивні елементи. Мета прийому йодиду калія — не дати вашій щитоподібній залозі набратися радіоактивного ізотопу йод-131. Ніякого іншого радіозахисного ефекту він не має. Механізм роботи йодиду калію такий: після катастрофи при великій кількості радіоактивного йоду, наш організм (зокрема, щитовидна залоза) починає його поглинати, адже потребує йод для синтезу тиреоїдних гормонів і не розбирається в якості споживаного йоду. Відповідно, препарати йоду приймають, щоб блокувати йодопоглинальну функцію. Насичують щитовидну залозу стабільним йодом, щоб радіоактивний йод не потрапляв у щитовидну залозу, а пройшов транзитом через організм, не завдавши шкоди.

Тобто, приймати йодид калію слід лише у разі пошкодження ядерного реактора.

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров’я дітей та дорослих. Але якщо приймати такі препарати протягом тривалого часу і у неправильному дозуванні, підвищується ризик зниження функції щитоподібної залози. Отже, самостійно приймати йодовмісні препарати “просто для профілактики” не варто.

Найліпший варіант бути впевненим у необхідності приймання йоду — дочекатись офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення йодної профілактики. Таке оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади всіма доступними засобами масової інформації.

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням «хмари» та через 6 годин після. Не рекомендується прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.
Якщо аварія вже сталася, категорично не рекомендовано залишати місце укриття до офіційних повідомлень місцевої влади. Так можна наразитися на ще більшу небезпеку. У будь-якому випадку варто чекати сповіщень від місцевої влади.

Дозування виглядає наступним чином:

- діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг,
- діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг,
- діти від 3 до 12 років — 62,5 мг,
- підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми — 125 мг.

Людям старшим за 40 років йодид калію не призначають.

Додаткову та розширену інформацію можна знайти в Регламенті щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії.

Які дії для місцевого населення?

1. Перебувайте в укритті

Це може бути підвал або середина будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі. Варто також тримати поруч домашніх тварин, не дозволяйте їм гуляти на вулиці. Якщо можливо, залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей, зачиняйте вікна та двері, ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо) та вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку. Залишайтесь в укритті, допоки офіційна влада не надала інших вказівок.

2. Слідкуйте за офіційними джерелами інформації

Користуйтесь повідомленнями від рятувальників (ДСНС), поліції, місцевої влади. Увімкніть телебачення, радіо, слідкуйте за офіційними каналами місцевої влади. До прикладу, підпишіться на такі канали в Telegram або Facebook. Якщо місцева влада та надзвичайники дають вказівки – виконуйте їх обов’язково.

3. Знезаразьте себе

Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер, тримайте його далі від людей і домашніх тварин.

4. Помийтесь, якщо є така можливість

Прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

5. Одягніть чистий одяг

Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вище перераховані пункти. За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.
Безпека води та харчових продуктів
Допоки рятувальники чи влада не повідомили про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Пакування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання. Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе, а також пакувань з їжею і водою.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

За аналогією із водою, харчові продукти є безпечними, якщо зберігались у герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа з холодильника та морозильної камери.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Теж саме зробіть із кухонним приладдям перед використанням. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.
 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь