Профілактика харчових отруєнь
Кожна людина хоч раз у своєму житті відчувала на собі прояви харчового отруєння. Найчастіше таке негативне явище виникає у дітей. Тому важливо знати, що робити й чого боятися в разі виникнення харчового отруєння та як його уникнути.
Під час воєнного стану це питання ще більше набуває своєї актуальності, оскільки не завжди можуть бути забезпечені належні умови для зберігання харчових продуктів та доступу до питної води гарантованої безпечності та якості.
Важливо вчасно виявити симптоми харчового отруєння, які можуть бути як легкими, так і в край серйозними.
Найбільш поширені симптоми при харчових отруєннях це: нудота, блювання, біль у животі, діарея, підвищення температури тіла.
Харчові отруєння є не контагіозними захворюваннями (тобто вони не передаються від однієї особи до другої при контакті), виникають в результаті вживання харчових продуктів, в яких відбулося масивне розмноження певних видів мікроорганізмів чи накопичення токсинів мікробного або не мікробного походження до рівня патогенної дози, а також захворювання, що виникають унаслідок уживання отруйних рослин і тканин тварин.
Харчові отруєння виникають у виді масових спалахів зі значною кількістю захворілих або у вигляді сімейних та групових захворювань, а також поодиноких випадків.
Загальними характерними особливостями захворювань, які належать до групи харчових отруєнь, є зв’язок їх виникнення з прийомом їжі за відсутності будь-якого іншого чітко вираженого шляху поширення і своєрідний перебіг з явищами розладу з боку органів травлення і токсикозу організму. Для цих захворювань характерні раптовий початок і короткий інкубаційний період, проте бувають й хронічні харчові отруєння, що пов’язані з тривалим вживанням продуктів, в яких знаходяться в невеликій кількості токсичні речовини.
Головною передумовою для виникнення харчових отруєнь мікробної природи є попереднє накопичення в їжі специфічних збудників чи токсичних продуктів їхньої життєдіяльності. Патогенна доза збудників або ентеротоксинів при цьому формується безпосередньо в харчовому продукті, тобто за межами організму людини, що визначає специфіку клініки, лабораторної діагностики, лікування, розслідування і профілактики харчових отруєнь.
В епідемічному процесі розвитку харчових отруєнь мікробної природи, як і харчових інфекцій, рушійними силами є джерело збудника, механізм його передавання та сприятливий організм людини. Проте на відміну від інфекції постраждалий з харчовим отруєнням не стає джерелом передавання: якою б не була природа харчових отруєнь, вони не передаються від хворої людини здоровій.
Сприятливість організму людини до збудників харчових отруєнь залежить від імунного статусу організму, віку, чутливості до певних патогенів, кількості збудників і токсинів та їх біологічної активності.
Знаючи головні причини виникнення харчових отруєнь, можна ефективно запобігати їм. Загалом специфічні заходи, спрямованні на запобігання харчових отруєнь зводяться до трьох напрямків: запобігання контамінації збудниками харчових продуктів, знищення збудників під час теплового оброблення їжі й запобігання їхньому розмноженню в харчових продуктах.
З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь слід дотримуватись наступних правил:
⦁ Регулярно мити руки, після кожного відвідування громадських місць (ринки, магазини, офіси, транспорт, тощо). Про те, що необхідно мити руки після кожного відвідування туалету, навіть, нагадувати не потрібно.
⦁ Руки варто мити не лише після відвідування громадських місць, але і перед та після приготування їжі, особливо, якщо готувались сирі м'ясо та риба.
⦁ Систематично забезпечувати чистоту у місцях приготування їжі. Не стільки важлива краса на кухні, скільки її чистота. Мити потрібно усі столові прибори, посуд, частіше міняти кухонні рушники та губки.
⦁ Дотримуватись чистоти у жилому приміщенні, оскільки деякі види бактерій чудово уживаються із побутовим пилом.
⦁ При покупці продуктів харчування потрібно звертати увагу на умови їх зберігання, терміни реалізації, зовнішній вигляд.
⦁ Не купувати продукти на стихійних ринках, у місцях, непридатних для торгівлі, не обладнаних холодильними установками, тощо.
⦁ Дотримуватись у домашніх умовах правил зберігання продуктів.
⦁ Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);
⦁ Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;
⦁ Без вагань викидати навіть злегка зіпсовану їжу. Не допускати її повторної переробки.
⦁ Дотримуватись правил термічної обробки продуктів — молоко кип'ятити, яйця варити або смажити, так само м'ясо та рибу.
⦁ Зберігати приготовану їжу не більше 1,5-2 годин у відкритому вигляді при кімнатній температурі.
⦁ Зберігати напівфабрикати, сирі продукти окремо від готових страв, бажано у закритому вигляді.
⦁ Не споживати у їжу гриби сумнівного виду, гриби, які ростуть біля трас, промислових об'єктів, куповані на стихійних ринках у незнайомих продавців.
⦁ Сміттєві корзини, відра тримати закритими та очищувати якомога частіше.
⦁ Овочі, фрукти, ягоди повинні піддаватись обробки водою. Якщо консистенція продукту дозволяє, краще обдати його кип'ятком.
⦁ Продукти варто зберігати відповідним способом — у закритому вигляді, у холоді, тощо.
⦁ Готові продукти повинні зберігатись окремо від сирих.
⦁ Практично усі продукти потрібно піддавати тепловій обробці — смаженню, варінню, запіканню.
Виконання цих нескладних правил та порад допоможе уникнути захворювання гострої кишкової інфекції і зберегти Ваше здоров’я та здоров’я Ваших близьких!
Але, якщо раптом у Вас виникли симптоми гострої кишкової інфекції, чи харчового отруєння необхідно негайно звернутися за медичною допомогою!
Білоцерківське районне управління Головного
управління Держпродспоживслужби в Київській області
